ЕРУДИТ
(позакласний захід з хімії)

Мета: поглибити знання учнів по хімії, сформувати уявлення про тісний зв'язок хімії з іншими навчальними предметами та про важливість знань з хімії для освіченої, ерудованої людини; формувати пізнавальний інтерес, розвивати логічне мислення, розширити кругозір учнів; виховувати культуру спілкування і вміння співпрацювати у колективі; прищеплювати потяг до навчання та одержання сучасних наукових знань.

П Л А Н
І. Вступ
ІІ. Проведення вікторини
1. Хімія і загальна ерудиція
2. Хімія і українська мова
3. Загадки про хімічні елементи
4. Хімія і історія
5. Хімія і фізика
6. Хімія і кулінарія
7. Хімія і медицина
8. Хімія і біологія
9. Хімія і географія
ІІІ. Підведення підсумків.
Структура позакласного заходу
І. Вступ
Девіз:
«Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум»
              Хімія — наука про речовини та їх перетворення. Вона вивчає склад і будову речовин, залежність їхніх властивостей від складу й будови, умови й способи перетворення одних речовин на інші.
              Академік М. М. Семенов, лауреат Нобелівської премії, говорив: «Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує... І не може бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії».
              Отже, ким би ви не стали в майбутньому, вам будуть потрібні хімічні знання. Без них неможлива екологічно грамотна поведінка у побуті, у природі й на виробництві.
Хімія належить до природничих наук. Вона так само, як фізика, біологія, геологія, географія, вивчає природу, весь навколишній світ — різноманітні речовини і явища.
               Хімія — наука складна і багатогранна. Хімічні спостереження і знання про речовини та їхні перетворення людство накопичувало протягом тисячоліть. Ці знання поступово впорядковувались та перепліталися з іншими науками. Виникали різні розділи хімії: фізична хімія, біохімія, космохімія, агрохімія, геохімія, фармацевтична хімія.
Величезні здобутки хімічної науки стали можливими тільки завдяки тісним зв’язкам хімії з іншими науками, які збагатили її.
             Сьогодні, під час проведення вікторини, ми дізнаємося з якими ж науками найбільше товаришує хімія.
ІІ. Проведення вікторини
(група об’єднується у дві команди)

1. Хімія і загальна ерудиція

1. Який метал є найпоширенішим на Землі? (Алюміній, становить 8% від її маси)
2. Який метал пов'язаний із двадцятип’ятирічним ювілеєм одруження? (Срібло)
3. Назвіть найтвердішу речовину. (Алмаз)
4. Назвіть найдавніший сплав. (Бронза — сплав міді з оловом)
5. Який російський хімік був відомим музикантом? (А. П. Бородін, 1833-1887)
6. Назвіть речовину, яка може перебувати в трьох агрегатних станах. (вода)
7. Чому вироби з алюмінію не піддаються атмосферній корозії? (Тому, що на повітрі алюміній покривається тоненькою плівкою оксиду, яка перешкоджає подальшому окисненню металу)
8. Що показує проба, яку ставлять на ювелірних виробах у вигляді клейма? (Проба показує, скільки одиниць маси дорогоцінного металу міститься в 1000 одиниць маси сплаву)

2. Хімія і українська мова

1. Від назви якого хімічного елемента, викинувши три останні літери, можна утворити крик пташки? (Карбон — Кар!)
2. Яку воду старі люди називають непочатою? (Воду, набрану до сходу сонця. За легендою, вона дуже корисна для дітей, особливо якщо набрана з трьох криниць. Той, хто несе «непочату воду», не може ні з ким розмовляти, інакше вона втратить свою цілющу силу)
3. Що ви знаєте про «Танталові муки»? (У грецькій міфології цар Тантал, син Зевса, приречений на тортури, крім іншого, потерпав від спраги. Під час кожної спроби напитися води, в якій він стояв по горло, вона відразу ж зникала. Оце і є «Танталові муки»)
4. Яке ім’я в українській міфології мала богиня води, яку вважали матір’ю всього живого й богинею родючості? (Дана — вона залишила своє ім’я в назвах річок Дніпро, Дунай, Дон)
5. Назвіть 5 приказок про воду.

• Пролиту воду назад не збереш.
• Прийшло з води, пішло з водою.
• Він, як вода, скрізь просочиться.
• Де вода, там і верба..
• Тиха вода найглибша.
• Вчорашньої води не доженеш.
• Не все переймай, що по воді пливе.
• Без води і не туди, і не сюди.

6. Назвіть 5 приказок про золото.

• Через золото сльози ллються. 
• Срібло-золото тягне людину в болото. 
• Золотом зайця не здоженеш. 
• Добре — срібло, а зо­лото — краще.
• Слово — срібло, мовчання — золото.
• Не все те зо­лото, що блищить.
• Час дорожчий за золото.
• З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно. 
• Кинь ячмінь в болото – вбере тебе в золото.
• На вагу золота.

7. Від назви якого хімічного елемента, викинувши три останні літери, відкинувши першу літеру, можна утворити назву спиртного напою? (Хром — ром)
8. Від назви якого хімічного елемента, відкинувши останні три літери, можна утворити назву дерева? (Дубній –дуб)

3. Загадки про хімічні елементи

Я з металами стою,
Хоч м’який, мов масло.
Жовтим полум’ям горю
Й довго не погасну.
Я поширений доволі
В соді, склі, в кухонній солі.
                                (Натрій)

Срібно-білий активний метал,
І повітря боїться він дуже.
Є у ґрунті, у наших кістках
І у водах підземних потужних…
Є він в наших зубах білосніжних,
А тому він метал дивовижний.
                                    (Кальцій)

4. Хімія і історія

1. За що в давнину на людину чекала кара через повішання на позолоченій шибениці, в одязі, прикрашеному блискітками? (Так карали звинувачених у брехні алхіміків та фальшивомонетників)
2. Прикрасу з якого металу прагнула мати кожна паризька модниця у 1860-ті роки? (В 1860-і роки кожна паризька модниця обов’язково повинна була мати в своєму арсеналі хоча б одну прикрасу з алюмінію — металу, що цінувався у ті часи вище за срібло та золото)

5. Хімія і фізика

1. Чому дорівнює густина води? (густина води — 1 г/см3)
2. Чому лід плаває на поверхні води? (Тому що густина льоду менша за густину води в рідкому стані)
3. У дистильованій воді приготували настій лікарських плодів (шипшини, калини, чорниці) Настій почав проводити електричний струм. Чому? (У плодах містяться органічні кислоти і солі, які в процесі розчинення у воді дисоціюють і дають різноманітні йони, за рахунок яких настій проводить електричний струм)
4. Чим відрізняється природа електричного струму в електролітах і в металах? (В електролітах передача заряду відбувається завдяки йонам, а в металах — завдяки електронам)

6. Хімія і кулінарія

1. Який з цукрів найсолодший? (Фруктоза. Вона в 1,7 рази солодша за сахарозу, яку беруть за стандарт солодкості)
2. Як називається «вінегрет» з металів? (Сплав)
3. Як називається окрошка з точки зору складу? (Суміш)
4. Який метал називають металом консервної банки? (Станум, олово)
5. В яких харчових продуктах міститься багато Феруму? (Гречка, соя, какао)
6. На який хімічний елемент багата ламінарія (морська капуста, бурі водорості)? (На йод. Ламінарія містить йод у органічній формі, що впливає на його засвоєння організмом людини)

7. Хімія і медицина

1. Розчином якого отруйного газу лікуються на курортах? (Н2S — сірководень, який міститься у водах мінеральних джерел Мацеста, Сочі на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Україні — курорти Немирів і Любінь Великий у Львівській області, курорт Черче в Івано-Франківській області, курорт Синяк на Закарпатті )
2. Як називається метал, що викликає лихоманку? (Золото)
3. Назвіть метал, вимірювач температури. (Ртуть)
4. Яка волога може обвуглити? (Кислота)
5. Який метал використовують для захисту від рентгенівських променів? (Свинець)
6. Який метал має бактерицидні властивості? (Срібло)
7. Нестача якого хімічного елемента в організмі людини призводить до карієсу? (Флуору)
8. У якій сукні можна загоряти? (В ацетатній, тому що ацетатний шовк пропускає ультрафіолетові промені)

8. Хімія і біологія

1. Який метал входить до складу хлорофілу? (Магній)
2. До назви якого хімічного елементів входять назви тварин? (Цирконій — коні)
3. Яке дерево є найкращим для виготовлення сірників? (Осика)
4. Назвіть хімічний «хамелеон». (Лакмус)
5. Яка вода стає каламутною від дихання? (Вапняна)
6. Який хімічний елемент називають «царем живої природи»? (Карбон)
7. Як називається хімічна речовина жовтого кольору, що утворюється у слуховому каналі? (Сірка)
8. Яка якісна реакція на крохмаль?

9. Хімія і географія

1. Замініть першу букву в назві хімічного елемента і отримайте назву протоки між Європою і Азією. (Фосфор — Босфор)
2. Замініть останню літеру в назві радіоактивного хімічного елемента і отримайте назву гірської системи, що є кордоном між Європою і Азією. (Уран — Урал)
3. Який хімічний елемент був спочатку відкритий на Сонці, а потім — на Землі? (Гелій)
4. Як називається унікальний водний басейн, у якому зосереджено 20% усієї прісної води нашої планети? (Озеро Байкал)
5. До назв яких хімічних елементів входять назви річок? (Радон — Дон, Нільсборій — Ніл, Індій — Інд, Полоній — По)
6. Назвіть три хімічні речовини, які завжди беруть з собою у дорогу туристи. (H2O, NaCl, C2H5OH)
7. Які хімічні елементи названі на честь частин світу?(Європій і Америцій)
8. Перерахуйте елементи названі на честь країн(Германій – Німеччина, Францій – Франція, Полоній – Польща, Рутеній – Росія)
9. Який елемент названий за найменуванням остова? (Купрум – від о.Кіпр)
10. Назва якого елемента походить від назви півострова? (Скандій –Скандинавський півострів)
11. Який хімічний елемент названий на честь штату в США? (Каліфорній)

ІІІ. Підведення підсумків. Заключне слово вчителя.

УРОК №10 

Інтегрований урок з екології, біології та хімії 

Тема: Колообіг речовин та енергії як основний системо твірний фактор. Поняття біогеохімічного циклу. 

Навчальна мета: ознайомити учнів з поняттям біогеохімічного циклу, розглянути коло обіг речовин та енергії як основний системотворчий фактор, з’ясувати причини змін колообігу речовин, енергії та інформації. 

Корекційно-розвиваюча мета: розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, вміння аналізувати навчальний матеріал, знаходити причинно-наслідкові зв’язки; формувати і розвивати розумові операції (порівняння, узагальнення, конкретизація), форми мислення (висновок по індукції та аналогії); розвивати пізнавальну діяльність, мовний розвиток (називати приклади, пояснювати хід дій); розвивати вміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях, кмітливість, навички творчої роботи, вміння спостерігати та знаходити закономірності. 

Виховна мета: сприяти вихованню бережливого ставлення до природи та економного використання природних ресурсів; виховувати розуміння цілісності природи та взаємозв’язку між усіма її компонентами; виховувати екологічне мислення та культуру; виховувати взаємоповагу, працьовитість, допитливість, уважність, уміння вислухати інших, дисциплінованість. 

Тип уроку: міжпредметний інтегрований урок засвоєння нових знань 

Методи, форми та прийоми навчання: інформаційно-рецептивний: мовний (розповідь-пояснення, бесіда, фронтальне-опитування, робота з підручником, захист проектів), наочний; репродуктивний (Прийом «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Продовж речення», гра «Кіт у мішку»,вправа «Хто більше?», ребуси, робота в групах) 

Обладнання й матеріали: картки різного кольору для поділу учнів на групи, таблиці, додатковий матеріал, слайди презентації із зображенням процесів коло обігу різних речовин, роздатковий матеріал, малюнки-смайли 

ХІД УРОКУ 

І. Організаційний момент. Психологічне налаштування учнів.
Привітання налаштування на робочий лад.
Допомагати проводити заняття нам сьогодні будуть: вчитель хімії П.І.П. та вчитель біології П.І.П.. Але для початку зверніть увагу на дошку, де зображено три малюнки настрою. Оберіть собі малюнок, що відповідає вашому настрою на початку заняття, та замалюйте в куточку зошита, а потім подивимося, чи змінився він до кінця заняття, стане гіршим, чи навпаки, покращиться.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Усне фронтальне опитування
1. Що таке деградація природних компонентів?
2. Що є причиною деградації?
3. Чому у ґрунті підтримується постійний рівень атомів Нітрогену, а атмосфері атомів Оксигену?
4. У чому полягає роль мікроорганізмів у біосфері?
5. З якою метою вводять нормативні показники якості природного середовища?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель екології. Сьогодні в нас урок не зовсім звичайний. Ми будемо говорити про колообіг речовин та енергії, використовуючи знання з екології, хімії, біології та географії. Але перш ніж приступити до вивчення нового матеріалу давайте розгадаємо ребус.

Відповідь: Усе має кудись діватись
Діти, правда вчить нас, що у світі все закономірно й має свої причини.
Розповідь учителя екології з елементами бесіди та складанням схеми
Зелені рослини, поглинаючи світлову енергію Сонця з найпростіших неорганічних сполук (води, вуглекислого газу та мінеральних солей) синтезують органічні речовини – первинну продукцію для тварин, грибів, бактерій. Останні перетворюють первинну продукцію у вторинну. Сапрофітні бактерії і гриби руйнують первинну і вторинну продукцію, що залишилася від померлих організмів, знову до простих карбонових сполук. 

Біотичний кругообіг хімічних елементів — це постійна циркуляція речовин між ґрунтом, гідросферою, атмосферою та живими організмами. Він відбувається за участю всіх живих організмів, які населяють Землю. Завдяки кругообігу можливе існування та розвиток життя за обмеженого запасу речовин, необхідних для забезпечення життєдіяльності. 

Головним джерелом енергії, що забезпечує кругообіг, речовин на Землі, є Сонце. Близько 0,1—0,2% сонячної єн що досягла поверхні Землі, використовується рослинами в процесі фотосинтезу. Ця енергія дуже мала порівняно з тією, яка йде на випаровування води або нагрівання земної поверхні, але робота з переміщення хімічних елементів, яка здійснюється завдяки їй, величезна. За рахунок енергії Сонця рослини щорічно утворюють 1011т органічних речовин, перетворюють 18х1017 кДж енергії Сонця на енергію хімічних зв'язків, поглинають 17 х 1011 т вуглекислого газу, виділяють 11,5ж 1010 т кисню та випаровують 16 х 1012 т води. 

Складання схеми
Схема колообігу речовин у біосфері

Робота в групах
Зараз ви будете працювати в групах. Прошу обрати картку. (Поділ на групи відбувається за допомогою кольорових карток. Учні з червоними картками – перша група. З синіми – друга і.т.д.)

Кожна група має підготувати міні-проекти про колообігу речовин:
І група – «Колообіг Карбону»
ІІ група – «Колообіг Нітрогену»
ІІІ група – «Колообіг Оксигену»
ІV група – «Колообіг води»
Використовуючи при цьому допоміжний матеріал, підручники. Групи повинні:
а) Подати свою тему у вигляді схеми або малюнка
б) Представити підготовлену інформацію (захист проекту)
Учитель хімії
Прийом «Мозковий штурм»
Чому листок уважають «зеленою хімічною лабораторією»?
(відповіді учнів повинні зв’язати зовнішню і внутрішню будову листка)
Учитель хімії: У листках постійно протікають процеси утворення і розпаду поживних речовин.
Роздивіться схематичний запис процесів, що протікають у рослині. Які процеси позначені літрами А і Б, відбиває представлений нижче запис?
А. Органічна речовина + кисень + енергія окиснення вода + вуглекислий газ
Б. Вуглекислий газ + вода енергія світла вуглевод + кисень
Записати хімічні рівняння
Учитель хімії. Отже, в яких клітинах протікає процес фотосинтезу, а в яких – дихання? (Коментар відповідей учнів)
За рік рослини виділяють в атмосферу 400 млрд.т. кисню, поглинають 600 млрд.т. вуглекислого газу, утворюють у листках 450 млрд.т. органічних речовин. Куди ж ці органічні речовини надходять? (Ситоподібними трубками у стебло, корінь, кореневище)
Відомо, що всі органи рослини дихають удень і вночі. В одному районі побудували цементний завод, цементний пил осідав на листках рослин. Що сталося з рослинами за цих умов і чому?
(Відповіді учнів мають зв’язати зовнішню і внутрішню будову листка і процес фотосинтезу)
Учитель екології
Єдиним джерелом вуглецю, який використовується автотрофними організмами для синтезу органічної речовини, є вуглекислий газ, що входить до складу атмосфери або розчинений у воді. У процесі фотосинтезу СО2 засвоюється зеленими росли­нами — продуцентами, перетворюється на органічні речовини (вуглеводи, білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти), які переходять по ланках ланцюгів живлення до консументів і редуцентів. Повернення СО2 в атмосферу відбувається внаслідок дихання, бродіння та спалювання палива.
Учитель хімії
Основними формами Нітрогену на Землі є газоподібний молекулярний азот атмосфери та зв'язаний азот літосфери. В атмосфері запаси молекулярного азоту (N2) оцінюються величн­ою 4х1015 т. Такий азот не засвоюється вищими рослинами, але може переходити в доступну для них форму завдяки діяльності азотофіксуючих бактерій (Rhizobium, Azotobacter). Ці бактерії вступають з рослинами (переважно з родини бобових) у симбіотичні зв'язки. Рослини поставляють бактеріям поживні речовини, а бактерії фіксують атмосферний азот N2, переводять його в розчинну форму, яка поглинається коренями. Дуже незначна частина газоподібного азоту може перетворюватися на катіони амонію або нітрити у результаті електричних розрядів в атмос­фері та потрапляти в ґрунт з атмосферними опадами.
Лише невелика частина літосферного нітрогену зосередже­на в ґрунті та доступна рослинам. Цей нітроген представлений йонами амонію та нітратами. Органічний нітроген рослинних і тваринних решток (основна частина ґрунтового азоту) не може поглинатися коренями рослин і повинен бути заздалегідь пе­ретворений на форму NH4+. Такі реакції здійснюються амоніфікуючими бактеріями. У цьому випадку нітроген органічних сполук спочатку перетворюється на амоніак (NH3), далі нітри­фікуючими бактеріями — на нітрити (NО2 -) та нітрати (NО3 -).
Нітроген, поглинений рослинами у складі розчинних со­лей, включається у структуру амінокислот, нуклеотидів, коферментів, хлорофілу й інших сполук. Із тканин рослин у складі, нітрогенвмісних органічних сполук азот потрапляє в організм тварин. Під час розпаду білків і амінокислот він виводиться у ви­гляді сечовини, сечової кислоти або амоніаку.
Учитель біології
Вода належить до найпоширеніших речовин у природі. Водою вкрито 4/5 поверхні Земної кулі – це океани, моря, озера, річки. Значні її кількості у вигляді льоду та снігу вкривають високі гори й величезні простори Арктики і Антарктики. Багато води в атмосфері у вигляді пари, туману,хмар. Значна кількість води міститься у земній корі у вигляді підземних вод. У природі вона перебуває не тільки у вільному, а й у хімічно зв’язаному стані. Більшість запасів води на Землі знаходиться в морях і океанах, прісна вода становить менше 1%
Вода входить до складу багатьох гірських порід та всіх рослинних і тваринних організмів. На воду припадає близько 60% маси тіла тварин і до 80% маси тіла риб. У деяких рослинах уміст води іноді перевищує 90% від їх маси.
Цікаві факти (слайди)

• У дорослої людини вода становить 2/3 маси тіла, у новонародженої – ¾ маси 
• Кров людини містить 83% води, серце і мозок – близько 80%, кістки – близько – 20% 
• У тілі медузи 99% води, в огірках – теж 99%, в картоплі 77% 

У природі найпоширенішими є водні розчини. І процеси життєдіяльності відбуваються лише у водних розчинах, і будь-яка клітина живого організму являє собою водний колоїдний розчин. Нестача води в організмі спричиняє нервове виснаження, параліч м’язів, а втрата її кількості 20% - смерть. Надмірна кількість, навпаки – призводить до набряків, посилення збудливості нервових клітин тощо.
Усі води, що містять до 0,1% розчинених солей, називають прісними. Коли розчинених солей більше 0,1% воду називають солоною. Найсолонішою є морська вода, в якій міститься до 3-4% розчинених речовин, що робить її непридатною для вживання а ні для господарсько-побутових, ані промислових потреб.
Гра «Кіт у мішку» проводить вчитель біології

Один учень з групи витягує з мішка картку із завданням, яке розв’язують цілою групою
Задача 1
Добова потреба у воді для підтримання життєдіяльності людини становить 2 літри. На господарські потреби людина витрачає в середньому 170 літрів води на добу. Визначте, скільки води споживають жителі села (4500 осіб) для підтримання життя і для ведення господарства за добу, за рік.
Задача 2
На вирощування 1 тони пшениці потрібно витратити 1500 тонн води. Яка маса води витрачається на отримання річного врожаю з полів усієї України, якщо було зібрано 10 млн. тонн пшениці? Яку масу води потрібно для вирощування врожаю пшениці 60 центнерів на 1 гектар?
Задача 3
На миття одного автомобіля витрачається 300 л.води, що перетворюються на стічні води. Очистивши їх, можна отримати 85% чистої води. Установка «Кристал», що часто встановлюється на АЗС із цією метою, за 1 год. Очищає 20м3 стічних вод. Визначте, яку частку чистої води можна одержати зі стічних вод після миття 150 автомобілів? За який час установка «Кристал» зможе очистити ці стічні води?
Задача 4
У плодах кавуна міститься 94% води. Визначте, яка маса води може міститися в кавунах, вирощених на 5 гектарах, якщо врожайність з 1 гектара 820 центнерів.
Оголошення отриманих результатів
Учитель хімії. Вправа «Хто більше?»
Дано речовини: О, N, C , Н2О . Використовуючи ці речовини та продукти їх взаємодії, напишіть якомога більше рівнянь хімічних реакцій
ІV. Заключна частина уроку.
Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Мікрофон» проводить вчитель екології
1. Яку функцію в геосистемі виконують колообіги речовин і потоки енергії?
2. Які елементи беруть участь у колообігу речовин на нашій планеті?
3. Що таке біогеохімічний цикл?
4. Поясніть вираз: «Колообіг води – це замкнутий цикл, який може відбуватися і за відсутності життя, але живі організми видозмінюють його»
V. Підсумок уроку. Виставлення оцінок (самооцінка)
- аналіз реалізації завдань на урок: прийом «Продовжіть речення»
«Сьогодні на уроці я дізнався….»
«Я навчився… .»
«Мені хочеться і далі вчитися, тому що …»
Кожне завдання оцінюється по 2 бали. Підрахуйте свої бали і виставте собі оцінку в щоденник.
А тепер давайте перевіримо чи змінився ваш настрій.
VІ. Домашнє завдання. 

Опрацювати § 12 с. 50 підручника

Позакласна робота

КРОСВОРД «УЧЕНІ-ХІМІКИ»

Вписавши у  клітинки по горизонталі прізвища відомих вчених, у вертикальному стовпчику прочитаєте афоризм.

1. Учений, який у 1774 р. відкрив кисень і дослідив його властивості.
2. Уче­ний, автор безстружкового методу аналізу сплавів.
3. Засновник фізико-хімічного аналізу в металургійній промисловості.
4. Академік, засновник наукової школи хімії органічних барвників.
5. Учений-органік, який розвинув ідеї О. Бутлерова про взає­мний вплив атомів у молекулах.
6. Російський учений, засновник хімії металоорга­нічних сполук.
7. Автор першого в світі синтезу натрій-бутадієнового каучуку.
8. Засновник термохімії, автор закону.
9. Український учений, що вивчав механізм хімічних реакцій.
10. Німецький хімік, який запропонував структурну формулу бен­золу.
11. Професор, який розвинув хімічну теорію розчинів.

КРОСВОРД «ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ»

По-горизонталі:1. Розділ фізичної хімії, в якому вивчають зв'язок між електричними та хімічними процесами.
2. Хімічний процес, зворотний до електролітичної дисоціації.
3. Речовини, розчини та розплави яких не проводять електричний струм.
4. Один з основних ме­тодів наукового дослідження, що в ньому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов.
5. Відносний вміст даної складової (компоненту) в суміші або розчині.
6. Визначення кількості речовини, що є в якомусь розчині, шляхом порівняння його реакцій з реакціями розчину, концентрація якого відо­ма.
7. Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.
8. Речо­вини, що в них носіями електрики є позитивні й негативні йони.
9. Автор теорії елект­ролітичної дисоціації.
10. Хімічні сполуки або суміші, здатні розчиняти інші речовини.
По-вертикалі (ключове слово):
Хімічний процес розпаду електроліту на йони під час проходження через його розчин або розплав постійного електричного струму.

КРОСВОРД « ХІМІЯ У ПОБУТІ»

По горизонталі:
1. Кристалічна речовина, що її водний розчин використовують як отрутохімікат, переважно контактної та кишкової дії.
2. Хімічні речовини, що їх використовують для боротьби з бур'янами.
3. Вибухова речовина.
4. Отруйні хімічні сполуки для про­травлювання насіння.
5. Дисперсні системи, утворені з твердих або рідких части нок, завислі в газоподібному середовищі (наприклад, у повітрі).
6. Органічні речови­ни, різні за кольором.
7. Розчинник для багатьох органічних речовин, найпростіший кетон.
8. Органічні й неорганічні речовини, що після введення до розчину змінюють свої кольори або колір розчину й таким чином дають змогу визначити їхню хімічну природу.
9. Скам'яніла викопна смола хвойних дерев третинного періоду, що її вико­ристовують для виготовлення каніфолі, ліків, фарб, ювелірних виробів.

По вертикалі (ключове слово):
Пришвидшений розвиток хімічної промисловості, впровадження хімічних про­цесів, методів виробництва і речовин у різні галузі народного господарства, широке використання хімічних продуктів у виробництві і для культурно-побутових потреб.

КРОСВОРД «РОЗЧИНИ»

По горизонталі:
1. Прилади для вимірювання кількості тепла, що виділяється або вбирається внаслідок різних хімічних або фізичних процесів.
2. Перехід газу або пари в рідину або тверде тіло внаслідок охолодження або стиснення їх.
3. Здатність речовини утворювати з іншими речовинами однорідні системи-розчини.
4. Розшарування го­могенної системи з утворенням угруповань у вигляді драглистих крапель.
5. Грубо-дисперсні системи, в яких дисперсна фаза є твердою, а дисперсне середовище -рідиною.
6. Хімічні сполуки або суміші, що здатні розчиняти інші речовини.
7. Пе­рехід речовини з газоподібного, рідкого або твердого стану в кристалічний.
8. Речо­вини, що в них носіями електрики є позитивні й негативні йони.
9. Розчини з великою кількістю розчиненої речовини в одиниці об'єму розчину або розчинника.
10. Зли­пання частинок колоїдів при їхньому зіткненні в процесі броунівського руху.
11. Суміш двох незмішуваних рідин, з яких одна розподілена в іншій у вигляді дрібних крапли­нок.
12. Явище повного або часткового розпаду розчинених електролітів на йони – е лектрозаряджені атоми або групи атомів.
По вертикалі (ключове слово):
1. Величина, яка виражає відносний вміст даного компоненту в суміші або в розчині.

КРОСВОРД «ПРОСТІ РЕЧОВИНИ. КИСЕНЬ. ВОДЕНЬ»

По вертикалі:
1. Найлегший газ, що у сполуці з киснем утворює воду.
2. Речовина, що впливає на зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється.
3. Хімічні сполуки елементів з Оксигеном.
4. Сполучення якої-небудь речовини з киснем.
5. Реакції окиснення, що відбуваються з виділен­ням тепла і світла.
6. Промисловий спосіб добування кисню з води.
7. Сіль, продукт розпаду калій перманганату.
По горизонталі:
8. Хімічний елемент, складова кисню.

КРОСВОРД "ПРОСТІ РЕЧОВИНИ. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ"

По горизонталі (ключове слово): Хімічний елемент, найлегший газ, що у сполуці з Оксигеном утворює воду.
По вертикалі:
1. Найпоширеніший елемент на поверхні земної кулі.
2. Окисно-відновний процес, при якому відбувається при­єднання електронів.
3. Італійський учений, автор газово­го закону.
4. Хімічні реакції, під час яких з однієї складної речовини утворюється кілька нових речовин.
5. Речови­на, що завдяки їй відбувається реакція відновлення.
6. Реакція, що супроводжується з виділенням світла й теп­ла.
7. Реакції, під час яких з кількох речовин утворюється одна нова речовина.
8. Безбарвний газ без смаку й запа­ху, що за його участю відбуваються важливі явища, як дихання живих істот і горіння.

ДОСЛІД ІЗ АПЕЛЬСИНОМ

            Дослід із апельсином, доводить , що в цедрі (шкірці) апельсину є ефірні масла, саме вони спалахують при взаємодії з вогнем. Для виконання даного досліду нам потрібні шкірка із апельсину (не суха), сирники, свічка. 

ДИМ БЕЗ ВОГНЮ

Класичний дослід, про який усім відомо. Варіантів його виконання багато. Найбільш простий — змочити скляні палички в розчинах амоніаку та хлоридної кислоти, після чого піднести палички одна до одної — спостерігаємо білий дим амоній хлориду. Цей дослід можна виконати трошки інакше й цікавіше. Для цього, окрім згаданих реактивів, знадобиться ще натрій гідрогенкарбонат (звичайна харчова сода). У конічну колбу на 250 мл насипте порошок соди так, щоб він повністю вкрив дно колби, долийте 20-30 мл розчину амоніаку (звичайно, краще брати концентрований, 25% розчин, та якщо у вашому розпорядженні такого немає, скористайтеся 10% розчином з аптеки). Далі в колбу наливаємо розчин хлоридної кислоти . Одразу починаються дві реакції з утворенням вуглекислого газу й амоній хлориду. Оскільки вуглекислий газ важчий за повітря, спостерігатимемо, як білий дим стелиться по стінках колби й демонстраційному столу.

НАДУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ КУЛЬОК

Для досліду нам знадобиться сода та оцет

ДОСЛІДИ З ЯЙЦЯМИ

          Кухня чудове місце для проведення найрізноманітніших дослідів, які можна проводити прямо по ходу приготування їжі. Один з найперших дослідів, це визначення стану яйця. Ось перед нами лежить яйце як вгадати, варене воно чи сире?
           Варене яйце обертається, а сире - ні, чому так відбувається. У вареному яйці центр ваги постійний, тому воно обертається навколо самого себе.
А сире яйце не змусиш обертатися тому, що енергія обертання, яку ми хочемо йому надати, в основному розчиняється в рідких яєчних нутрощах. По суті, ми намагаємося обертати шкаралупу, а саме вміст залишається на місці.
Провели досвід з обертанням? Не поспішайте їсти яйця, вони ще знадобляться.

ДОСЛІД З ВОДОЮ

          Помістіть сире і варене яйця в дві різні склянки. Варене яйце, на відміну від сирого не тоне, а плаває на поверхні води. А ви знаєте, чому так відбувається?

Яйце в процесі варіння втрачає рідину і стає легше, тому й утримується на поверхні води. А тепер сире яйце перетворимо на підводний човен.
Підводний човен з яйця.

ДОСЛІД З ОЦТОМ "ПРОЗОРЕ ЯЙЦЕ"

ЯК ЯЙЦЕ ЗАСУНУТИ В ПЛЯШКУ І НАВПАКИ ДОСТАТИ

СРІБНЕ ЯЙЦЕ

ТЕМА 3. ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ ДО АНТРОПОГЕННИХ НАВАНТАЖЕНЬ

УРОК №5

Тема: Категорія «забруднення». Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища
Мета: ознайомити учнів із поняттям «забруднення», з основними показниками забруднення, розглянути основні антропогенні джерела за­бруднення навколишнього середовища; розвивати навички аналізу й синтезу інформації; формувати науковий світогляд та розуміння важливості свідомого і міцного володіння системою екологічних знань; виховувати бережливе ставлення до природи та естетичні смаки.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Методи, форми та прийоми навчання: інформаційно-рецептивний: мовний (розповідь-пояснення, бесіда, робота з підручником), наочний; репродуктивний (вправи та прийоми «Тест-контроль», «Буцинки», «Сніжна грудка», «Дерево рішень», «Екологічний бумеранг», «Мозковий штурм»); пошуковий (евристична бесіда, самостійна робота з підручником, складання таблиць)
Міжпредметні зв’язки: біологія, основи здоров’я
Обладнання й матеріали: малюнки, таблиці, відео-презентація із зображенням різних видів і джерел забруднення навколишнього середовища.
Девіз уроку: Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо. І.П.Бородін

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
Привітання налаштування на робочий лад

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тест-контроль
1. Екологія як наука сформувалась:
а) у стародавньому світі;
б) у середньовіччі;
в) у ХІХ столітті;
г) в кінці ХХ століття.

2. Термін «екологія» запропонував:
а) Аристотель;
б) Е.Геккель;
в) В.І.Вернадський;
г) М.Ф. Реймес.

3. Автором вчення про біосферу і ноосферу є:
а) К. Мебіус;
б) В. Вернадський;
в) Ф. Даль;
г) А. Тенслі.

4. Хімічні продукти, які утворюються без участі живих організмів - це:
а) Жива речовина;
б) Біогенна речовина;
в) Біокосна речовина;
г) Косна речовина.

5. Продуктами діяльності живих організмів є:
а) Жива речовина;
б) Біогенна речовина;
в) Біокосна речовина;
г) Косна речовина.

6.Вкажіть найнижчий рівень організації живої природи:
а) клітинний;
б) популяційний;
в) молекулярний;
г) організменний.

7. Яка з геосфер є найдавнішою:
а) соціосфера;
б) літосфера;
в) біосфера;
г) атмосфера.

8. Вкажіть помилкове твердження щодо біосфери:
а) біосфера – це організована оболонка Землі;
б) головною формою діяльності живих організмів у біосфері є їхня біохімічна робота;
в) біосфера – це глобальна екосистема планети, рушійною силою розвитку якої є жива речовина;
г) біосфера охоплює всю атмосферу та верхні шари літосфери та гідросфери.

9. Зазначте правильне твердження:
а) ноосфера – це «розумна» оболонка Землі;
б) ноосфера – це оболонка Землі, в якій живуть нові види організмів;
в) ноосфера є частинкою біосфери;
г) ноосфера – особлива оболонка Землі, яка розвивається поза біосферою.

10. Характерними ознаками ноосфери є:
а) масове створення речовин, які не є характерними для неї;
б) вихід ноосфери за межі біосфери у зв’язку із стрімким науково-технічним прогресом;
в) незалежність процесів у біосфері від діяльності людини;
г) розсіювання енергії у ноосфері, а не її накопичування, як це було до появи людства.

11. Який вчений розглядав ноосферу як певний стан біосфери, за якого розумова діяльність стає визначним фактором її розвитку.
а) Е.Геккель;
б) В.І.Вернадський;
в) Е.Леруа;
г) П.Т.де Шарден.

12. Аварія на ЧАЕС є:
а) екологічною проблемою;
б) екологічною катастрофою;
в) екологічною кризою;
г) екологічним наслідком.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Перегляд «Міні-фільму»

(Перегляд відео про забруднення ґрунту, води,повітря діяльністю людини)

2. Формування мети і завдань уроку

Спочатку ми разом з вами перевірили ваші глибокі знання
Тепер спробуємо дати відповідь на запитання: Категорія «Забруднення». Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища.
Потім потренуємо мозок – виконаємо різні вправи.
І, нарешті, покладемо до скриньки пам’яті дещо цінне – наші нові знання.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Розповідь учителя з елементами бесіди
Забруднення — це зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.

Розрізняють природні й антропогенні забруднення. Природне виникає в ре­зультаті природних причин — виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней, пожеж. Антропогенне забруднення — результат людської діяльності.

За масштабами забруднення поділяють на такі види:
• глобальні (планетарні): озонові дірки, кислотні дощі, парниковий ефект, підвищення рівня радіації і забруднення Світового океану;
• регіональні: забруднення окремих частин країни, басейну окремої річки, моря;
• локальні: невеликих масштабів від локальних джерел забруднення (вихлоп­на труба конкретного автомобіля, викид газоподібних чи твердих відходів окремого підприємства).

2. Складання таблиці
Основні показники забруднення навколишнього середовища

№	Показник	Характеристика показника
1	Модуль техногенного навантаження (М.т.н.)	Відношення маси викидів забруднювальних речовин до одиниці площі. В Україні МТН становить 1170т/км2
2	Гранично допустима концентрація (ГДК)	Це максимальна концентрація якоїсь речовини в повітрі, воді, яка не шкодить здоров’ю людини, не знижує її самопочуття й працездатності. Виражається ГДК у повітрі – в мг/м3, воді – мг/л, у ґрунті і продуктах харчування – кг/кг
3	Біологічна потреба кисню (БПК)	Показник забруднення води органічними сполуками, який визначається як кількість Оксигену, необхідна для біохімічного окиснення органічних речовин, що містяться в одиниці об’єму води за певний період часу. БПК5 оцінюють за 5 діб, БПК20 – за 20 діб

3. «Буцинки» або Банк усіляких цікавинок

(використання прийомів новизни й семантизації)

Сьогодні загальна потужність джерел антропогенного забруднення в бага­тьох випадках перевершує потужність природних. Природні джерела нітро­ген оксиду викидають 30 млн т на рік, а антропогенні — 35-50 млн т; сульфур діоксиду — відповідно, 30 і понад 150 млн т. У результаті діяльності людини свинцю потрапляє в біосферу в 10 разів більше, ніж у процесі природних за­бруднень.
Щорічні надходження пестицидів і мінеральних добрив на поля України сягають за 90 тис. т і 4,5 млн т відповідно.
Щорічно у водойми України скидається близько 4 млрд м3 забруднених стоків.

4. Самостійна робота учнів з підручником
Основні антропогенні джерела забруднення і вплив на живі організми
Прочитати текст підручника с. 34-35 і скласти опорний конспект

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Вправа «Екологічний бумеранг»
(метод конструювання правил)
ЛЮДИНА               ПРИРОДА
Роздивіться схему «Екологічного бумерангу» і скажіть чому вона має таку назву. (учні висловлюють думки і пропозиції)

3. Вправа «Дерево рішень»

У класі встановлюється суха гілка («дерево») з предметами,що негативно впливають на природу: пластикові пляшки, консервна бляшанка, баночка з аерозолем, скляна пляшка, поліетиленовий пакетик, коробка сірників, книга, пральний порошок, шматок шини тощо
Методом мозкового штурму учні дають характеристику цим предметам з точки зору їх впливу на навколишнє середовище.

I. Підсумок уроку
Вправа «Сніжна грудка»
Слово – речення – питання - відповідь.
Перший учень проговорює слово, що стосується даної теми, другий складає речення з цим словом, третій складає питання до цього слова, а четвертий відповідає на нього.

II. Домашнє завдання
Вивчити 9 підручника.

III.Рефлексія «Піктограма настрою»
Вивчення психологічного стану учнів за піктограмою.
Перед вами піктограми зображень облич людини в різному емоційному стані. Відмітьте номер того зображення, яке відповідає вашому настрою на кінець уроку:



1. Задоволення.
2. Подив.
3. Сум
4. Незадоволення.